На схилах Дніпра, де минулого сила,
Збиратись гуртом ми в дитинстві любили .
Блакитне повітря і жовтеє листя -
Там спогади-мрії переплелися .

Дерева шепочуть про вічне й минуле ,
Яке не забулося, не промайнуло ,
І б’є джерело свячене та чисте,
Його вже ніхто не засмітить навмисно.

Приспів:
Києве! Вічно цвіти!
Хай вмить оживають на землях думки !
Ти нам як Батько , як рідна Мати ,
Ти серце народу, який не зламати .

З небес щире сонце нам дивиться в-вічі .
Свій рід пригадайте! Він мовчки нас кличе.
Зоря вірно в серці надію здіймає.
Вже досить нам горя, нас щастя чекає!

Дніпровськії кручі, то гордість і сила
Звідсіль на весь край світла мрія летіла.
У вирій думок тут що раз полинаю
І мрію про землю вільну без краю.